19 квітня 2023 року віртуальний майданчик Миколаївського обласного Центру національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді (далі – МОЦНПВТК УМ) зібрав усіх зацікавлених педагогів на методичному семінарі-практикумі «Краєзнавчі дослідження в навчально-виховному процесі закладу освіти». До заходу доєднались 94 учасника, представники більшості територіальних громад Миколаївщини, серед яких – керівники краєзнавчих гуртків закладів освіти, вчителі суспільних дисциплін ліцеїв та гімназій, ті, кому цікаво будувати навчальний процес не тільки за підручниками, а й вивчати минуле на основі застосування прикладних методів краєзнавчого пошуку.
Така форма організації освітнього процесу є дієвим інструментом у вихованні почуття патріотизму та любові до України і рідного краю, формуванні у підростаючого покоління української національної та громадянської ідентичності засобами краєзнавства. Саме з такими словами звернулась до учасників заходу Демиденко Тетяна Анатоліївна, головний спеціаліст відділу дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти департаменту освіти і науки Миколаївської обласної військової адміністрації. Тетяна Анатоліївна також детально зупинилась на основних положеннях Закону України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» та особливостях їх реалізації в освітньому процесі.
До семінару приєдналися відомі Миколаївські науковці-історики. Юрій Вадимович Котляр, доктор історичних наук, професор, перший проректор Чорноморського національного університету імені Петра Могили, на прикладі авторського проєкту «Історичний березень для Миколаєва» розглянув шляхи застосування методу аналогій в краєзнавчих дослідженнях. На конкретних фактах історії обласного центру, Юрій Вадимович розповів про коловий поступ історії і роль незламного духу миколаївців у боротьбі з ворогами в добу Української революції 1917-1921 рр., Другої світової війни та війни з російською федерацією.
Важливість та особливості фіксації подій сьогодення розкрив в своєму виступі Хаєцький Олександр Петрович, кандидат історичних наук, доцент, завідувач музею Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Ілюструючи прикладами з власного досвіду роботи за методикою «жива історія», обговорили з учасниками можливі проблеми та нюанси під час проведення інтерв’ю і збору інформації. Доповідачем було наголошено на морально-психологічних аспектах і вікових особливостях залучення дітей до фіксації матеріалів усної історії, а також необхідності урахування і дотримання нормативно-правових вимог використання та оприлюднення зібраного матеріалу.
Багато сторінок історії Миколаївщини і сьогодні залишається невідомим для широкого кола українців. Дослідження в архівах, відновлення історичної справедливості по відношенню до людей, які в різні часи зробили суттєвий внесок у розбудову української державності, але були забуті і поховані у тисячах справ репресованих радянським режимом, вимагають довготривалого наукового вивчення. Цю роботу взяв на себе Український інститут національної пам’яті. На допомогу вчителям-краєзнавцям науковцями інституту розроблено ряд освітніх проєктів, в яких до збору інформації може долучатися і учнівська молодь. Охрімчук Олена Миколаївна, начальник управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах Українського інституту національної пам’яті провела для усіх присутніх віртуальну екскурсію сайтом інституту. Діючі і завершені проєкти, віртуальні зустрічі й інтерактивні локації зацікавили більшість учасників семінару.
Не менш цікавими і прикладними стали виступи у практичній частині семінару вчителів з презентаціями власного досвіду залучення дітей до краєзнавчого пошуку і використання зібраного матеріалу в освітньому процесі та експозиціях шкільних музеїв.
Пащенко Андрій Володимирович, вчитель Новоукраїнського ліцею Березнегуватської селищної ради, керівник гуртка МОЦНПВТК УМ, зазначив у своєму виступі, що, крім власне освітнього аспекту, прагнення до пізнання, відкриття невідомих сторінок з історії свого села об’єднало дітей та дорослих, створило умови для дружніх стосунків вчитель-наставник-учень. Андрій Володимирович представив пошукові і волонтерські проєкти, над якими зараз працює колектив педагогів та школярів Новоукраїнського ліцею, шляхи їх популяризації на конкурсах і конференціях різних рівнів.
Досвід реалізації проєкту «Роки війни – століття пам’яті» на уроках у ході вивчення теми «Друга світова війна» представив вчитель історії Кривобалківського ліцею з початковою школою та гімназією Веснянської сільської ради Олександр Вікторович Сошинський. Беззаперечним є внесок учасників проєкту у встановлення історичної істини, адже за результатами пошуку було створено онлайн-карти і встановлено вісім імен та місць поховань односельців, що перебували у лавах Радянської армії.
За результатами роботи, усі учасники семінару отримають сертифікати про підвищення кваліфікації, але для цього їм ще потрібно самостійно опрацювати матеріали, запропоновані організаторами, і пройти вихідне тестування.
Важливо, що за підсумками семінару новими розробками і рекомендаціями поповнився методичний кейс «Пошуково-дослідницька робота від А до Я», який ось уже кілька років поспіль формується методистами МОЦНПВТК УМ, і кожен бажаючий може познайомитись з його змістом на сторінках краєзнавчого відділу закладу у соціальній мережі Facebook.
