З початком широкомасштабного вторгнення російської федерації на територію України в закладах освіти ведеться збір предметів, які в подальшому можуть бути використані в оформленні музейних експозицій, виставок або музейних куточків, що присвячені подіям російсько-української війни. Ознайомлення з різною оптикою збирання колекцій, особливостями зберігання і відновлення експонатів, безпекових заходів під час роботи з відповідними артефактами стали предметом активного обговорення у ході відкритого обласного семінару-практикуму «Сучасні виклики та пріоритети формування музейної експозиції закладу освіти» (далі – Семінар), який відбувся 17 квітня 2024 року.
Організатори заходу – Миколаївський обласний Центр національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді – підготували учасникам змістовну і насичену програму.
В Семінарі взяли участь понад 150 осіб – керівники шкільних музеїв та краєзнавчих гуртків, заступники директорів з виховної роботи закладів освіти Миколаївської, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Херсонської, Черкаської та Чернівецької областей України.
Відкрила Семінар заступник директора департаменту освіти і науки Миколаївської обласної військової адміністрації Наталія Сокульська. Вона подякувала педагогам, які, незважаючи на складні умови сьогодення, продовжують працювати і розвивати шкільне музейництво, у тому числі, в тих закладах, які зазнали руйнувань внаслідок бойових дій.
Про важливість і особливість роботи музеїв при закладах освіти в напрямку формування та збереження історичної пам’яті про російсько-українську війну зазначив Дмитро Омельченко, заступник директора з навчально-виховної роботи Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді.
Особливу увагу організатори Семінару приділили питанню безпеки. Професійний рятувальник, начальник відділення піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Миколаївській області Владислав Зідрашко, звернув увагу учасників заходу на необхідність дотримання правил безпеки при роботі з предметами, які були в зоні бойових дій: не приймати на зберігання залишки снарядів, мін без попереднього обстеження відповідними фахівцями, пам’ятати, що уламки ракет можуть нести радіаційну, а предмети одягу, спорядження тощо – біологічну небезпеку, а відтак – потребують так само уважного професійного аналізу.
Разом з досвідченими працівниками провідних музеїв України учасники Семінару розглянули питання особливостей комплектування експозиції та виставок за різними тематичними напрямами. Науковий співробітник Національного військово-історичного музею України Євгеній Шатілов акцентував увагу на збиранні предметів, що можуть стати основою для
експозиції, присвяченої військовим підрозділам Сил безпеки і оборони України та окремим військовим операціям. Важливим меседжем науковця була необхідність нестандартного підходу у музейній справі, щоб сучасні експозиції не повторювали безликі, знеособлені, однотипні музеї.
«Збирати предмети з історіями і ретельно фіксувати їх в музейній обліковій документації – ось запорука того, що інформацію буде збережено», – зазначила Катерина Барбаянова, наукова співробітниця Миколаївського обласного краєзнавчого музею. Учасники семінару отримали поради фахівчині щодо особливостей збору експонатів меморіальних експозицій, морально-етичного аспекту роботи з родичами загиблих героїв, нормативно-правового оформлення передачі особистих предметів.
Тема «Діти і війна» – це ще один напрямок комплектування експозиції або виставки. Досвідом роботи Музею воєнного дитинства, окремими підходами щодо створення відповідної виставки (експозиції) поділилась його дослідниця Оксана Господаренко.
Як розмовляти з дітьми про війну і не травмувати? Це важливе питання висвітила у своїй доповіді Олена Охрімчук, начальниця управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах Українського інституту національної пам’яті. Зокрема, зупинилась на змістових, організаційних і психологічних аспектах, поділилась напрацюваннями у цьому напрямку УІНП.
Жоден великий музей не зможе охопити всі події російсько-української війни. «На локальному рівні кожен населений пункт має свою хронологію і учасників подій. Відображення їх в експозиціях музеїв освітніх закладів і є те що робить такі установи неповторними та унікальними. Світлини зі знайомими обличчями, малюнки дітей та обереги для військових, місцеві історії збирайте і виставляйте вже сьогодні», – зазначив у своєму виступі Олександр Хаєцький, кандидат історичних наук, доцент, завідувач музею Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського.
Тетяна Привалко, головна спеціалістка сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної пам’яті продовжила тему документування особистих історій російсько-української війни. Пані Тетяна надала практичні поради щодо покрокової підготовки до інтерв’ю з учасниками / очевидцями подій, узагальнення і оформлення його результатів.
На завершення практичної частини Семінару учасники отримали лайфхаки як зберігати і відновлювати артефакти від Володимира Гаврилов, художника-реставратора Миколаївського обласного краєзнавчого музею.
Дякуємо спікерам за цікаві доповіді, організатором – за змістовний захід, учасникам – за активність і небайдужість!
Усі бажаючі, хто не потрапив на Семінар, уже незабаром зможуть познайомитись з його відеозаписом на Youtube-каналі МОЦНПВТК УМ https://www.youtube.com/@Mykolayiv142
