11-24 червня 2019 р. Миколаївським обласним Центром туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді на березі Березанського лиману на околицях с. Вікторівка Березанської селищної ради Миколаївської області проведено обласну літню археологічну школу (керівники: Д.В. Бондаренко, О.І. Смирнов).
Традиційно школа проходила на базі Вікторівської археологічної експедиції Охоронної археологічної служби України Національної академії наук України. Основу групи юних дослідників склали вихованці краєзнавчих гуртків Центру. Також до роботи були залучені учні Березанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Березанської селищної ради, Сергіїської ЗОШ І-ІІІ ступенів Братської районної ради, Шостаківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Миколаївської районної ради, Миколаївської СШМіПР «Академія дитячої творчості» Миколаївської міської ради; студенти МНУ ім. В.О. Сухомлинського (м. Миколаїв) та Міжнародного університету LCC (м. Клайпеда); волонтери з Миколаєва, Одеси та Києва. В рамках соціальної реабілітації дітей-переселенців з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей до роботи школи залучився Міжнародний благодійний фонд «Родинний клуб матуся» (директор О.Є. Рудницька).
Учасники археологічної школи вже багато років поспіль досліджують унікальний комплекс поселення та грандіозного святилища на західному кордоні Ольвійської держави присвяченого Аполлону та Деметрі, що існувало в VI-III ст. до н.е. В сучасній науці цей комплекс отримав назву Вікторівка-І.
Археологічний комплекс Вікторівка-І постійно руйнується береговою абразією та активною діяльністю грабіжників. Тож розкопки носять науково-рятівний характер.
В польовому сезоні 2019 р. учасниками літньої археологічної школи завершено дослідження вже другого жертовника на площі святилища. Він являв собою вирубаний в глині котлован, в який зсипали священну золу, привезену паломниками з різних куточків держави та, навіть, з інших країн. Разом із золою богам приносилися в жертву посуд, туші тварин, предмети побуту, прикраси, зброю, монети та навіть людей.
Більша частина жертовника на сьогодні зруйнована, але збережена частина все ж дозволяє уявити його масштаби. Реконструйована площа котловану – більше 1000 м2, а щоб його заповнити потрібно було більше 1500 м3 золи (об’єм більше ніж 250 самоскидів КамАЗ). Споруду такого масштабу в регіоні відкрито вперше. Її будівництво явно було загальнодержавним, а можливо, і міжнародним проектом.
Аналіз матеріалу дозволяє віднести функціонування розкритого жертовника до третьої треті IV – першої половини ІІІ ст. до н.е. Цікаво, що дата його спорудження хронологічно співпадає з військовою активністю армії Александра Македонського на західному кордоні Ольвії. Можливо, саме захист Аполлона та Деметри допомогли ольвіополітам стримати натиск однієї з наймогутніших армій елліністичного світу.
Час, проведений на Вікторівці не пройшов дарма. Учасники обласної літньої археологічної школи навчилися визначати межі стародавньої пам’ятки, розбивати розкоп, вимірювати об’єкти та наносити їх на план, очищати та сортувати знахідки, працювати з металодетектором і нівеліром. Пізнали основи методики проведення археологічних розкопок та організації польового табору в суворих умовах спекотного південного степу, отримали величезний досвід та цілу купу позитивних емоцій.
